ТАТ РУС ENG

Габдулла Тукай Генiю


Вiдкрився свiт очам твоïм —
                       i ночi морок ти пiзнав.
I ти пiшов шукать вогонь,
                       щоб свiт земний свiтлiшим став

Не стомлюючись, ти пiшов,
                         не розглядався навкруги.
Твiй обраний смiливий шлях
                         не звужували береги.
Навiщо ж озирнувся ти
                         назад, туди, де ночi плин,
Коли до свiтла, до вогню
                         лишився тiльки крок один?

Ти блиск побачив вдалинi,
                         та тiльки блиск той не свiтив,
Бо мертве золото. У нiм
                         вогню живого не знайти.

Воно — обман. Воно завжди
                              спокусами встеляє путь:
А раптом, раптом збочиш ти —
                              назад захочеш повернуть?
Нема тобi шляхiв назад,
                              твiй iдеал зове на злет.
Його досягне лише той,
                              хто неухильно йде вперед.
 

(1913)


Переклала Клименко Леся

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)

Оригинал на татарском: Даһигә

В переводе на русский язык: Гению (Пер. В.Думаевой-Валиевой)

Гению (Пер. Н.Ахмерова)


 

 

Комментарий язарга


*