ТАТ РУС ENG

Тукай УКРАИНча

Габдулла Тукай Хворий у селi

Нинi я в селi. Хворiю. Холод i снiги. Всi тепер вiдпочивають, набираються снаги. Засукав рукава й лежма ледарюю собi всмак, Остобiсiла хвороба, не одужаю нiяк. I пишу (Похмуро й зимно… завiрюха б’є з-за шиб) Про...


Габдулла Тукай Прохання

Юний був — метав зiрницi, сильний був — гримiв, як грiм. Втихнув грiм, погасли зорi в бiднiм серцi у моïм. У неволi склала крила дума смiлива моя. А колись зривав я зорi в небi чистiм,...


Габдулла Тукай Вороги

                          I Стискають, обвивають злобнi змiï Моï слова, моï високi мрiï. Замало ïм, що морок мене тисне I гасне свiтло, що в душi заблисне. Для них в законi — ницiсть i пiдлота. На совiсть мою...

Габдулла Тукай Не смiшно

Коли в поезiï моïй i смiх, i жарти є, То тiльки горю й долi злiй прокляття в нiй моє. Над сумом я смiюсь в душi — доволi горювать. Стомивсь душею я давно i скнiти, i...

Габдулла Тукай Сонце сходить iз заходу

Старезна книжина тлумачить старi забобони. Що сонце iз заходу зiйде — i свiт захолоне. Iз заходу сонце науки i правди зiходить. Не знаю, чого ще чекаєте, схiднi народи? (1912) Переклав Затуливiтер Володимир (Из сборника: Тукай...


Габдулла Тукай Татарська молодь

Я шаную нашу молодь.                        В нiй смiливiсть, глибина, I освiтою, й знаннями                          нiби свiтиться вона. Молодi творцi прогресу                       i упертi, i палкi, Водолази дна морського —                        треба нам якраз такi! Хай...

Габдулла Тукай Свiдомiсть

Вдосвiта п’ятого року почулось усiм: Хтось до роботи нас кличе iменням святим. Деннi жнива настають пiсля довгоï ночi — Вранiшня зiрка розвiяла морок, як дим. Чистими душi були — та велика мета Ще не вiдкрилась,...