Габдулла Тукай До пера, що схотiло написати про ницу людину

Годi! З поганню кiнчай! Бо дарма стрiляти, знай,
На блоху ядром таким, що страшне для скелi, знай.

Чи ж потрiбно це тобi? А чи ж кращого нема?
Кинь тварюку, не возись з наймерзеннiшою, знай.

Негiдь згине, як колись згибли древнi племена:
Плем'я Ноєве — в водi, Лотiв рiд — в огнi ж бо, знай.

I не слiд хвалить нiкчем, обсипати конфеттi
Тих, що грязь на тебе ллють iз нори своєï, знай.

(1909)

Переклав Скляр Феофан

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. - К.: Рад. письменник, 1986. - 175 с.)

Оригинал на татарском: Сәфилгә каршы язарга теләгән каләмгә

В переводе на русский язык: Перу, которое готовится писать против подлых (Перевод В.Думаевой-Валиевой)