Тукай УКРАИНча

• Олександр Шокало Незгасна зоря. Габдулла Тукай

  Вона ясно горiла в мороцi невiгластва, релiгiйного фанатизму, нацiоналiстичних передсудiв, рабськоï моралi й осявала людям шлях до суспiльного iдеалу, «де дихається вiльно, де нетлiнна к...

  Укырга
• Габдулла Тукай Генiю

  Вiдкрився свiт очам твоïм — i ночi морок ти пiзнав. I ти пiшов шукать вогонь, щоб свiт земний свiтлiшим став Не стомлюючись, ти пiшов, не розглядався навкруги. Твiй обраний смiливий шлях...

  Укырга
• Габдулла Тукай Доля хворого

  I знову днина — лиш на те, щоб вимучити душу зрячу. Вночi не сплю, а ледь засну — страхiтний сон щоразу бачу. Безлюддя... А коли нараз майне лице — то й те чуже, Личина вицвiла: бл...

  Укырга
• Габдулла Тукай Слово Толстого

  Скромно свiй вiк звiкувавши, спокiйна людина. Розкошi ж часто оплакує кров'ю людина. Хвалишся статком, забравши в нужденних останнє? З голоду пухне бiдняцька дитина безвинна. Стань жебраком чи виз...

  Укырга
• Габдулла Тукай Уривок ("Пушкiн, Лeрмонтов — два сонця...")

  Пушкiн, Лeрмонтов — два сонця — недосяжна височiнь. Нiби мiсяць, вiдбиваю незрiвнянну ïх свiтлiнь. Майстер вiрша — Пушкiн, тiльки душi не перекладнi: Повторивши вiрш корану &md...

  Укырга
• Габдулла Тукай Казань

  Вогнем i димом фабрик та заводiв кипить Казань. Як Молох, нiвечить, калiчить. I жде нових заклань. (1913) Переклав Буряк Юрiй (Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокал...

  Укырга
• Габдулла Тукай Мороз

  Поема I Минули днi росiйського рiздва, Одразу ж i зима ввiйшла в права. I крамарi притупують вiд стужi, В долонi б'ють, подзенькує грошва. Сiнний базар обсiли паничi, Ïм, звiсно, не с...

  Укырга
• Габдулла Тукай Не змирюсь!

  Лиш запрагнеш добро для народу зробить, як уярмлять людцi твою душу за мить. — Бачиш, — кажуть, такий тепер видався вiк… Стань смиренним, як всi, ти, гордiй-чоловiк! Рамки свiту...

  Укырга
• Габдулла Тукай Сумний спогад

  То — пора, колi у серцi найчистiшi почуття, То — пора, коли iз бруньки розпускається життя! Сатанi життя докучить — вiн пригадує свiй рай. Я ж пригадую дитинство, що пiшло за видн...

  Укырга
• Габдулла Тукай Вечiрня дума

  Я пишу i помiчаю, що свiтильник вигаса, Що думкам в словах затiсно — вiдлiтають в небеса. Доки свiтло мерехтливе ще лягає на папiр, Хочу дописать рядок я темрявi наперекiр. Навiть крапкою бою...

  Укырга
• Габдулла Тукай Хворий у селi

  Нинi я в селi. Хворiю. Холод i снiги. Всi тепер вiдпочивають, набираються снаги. Засукав рукава й лежма ледарюю собi всмак, Остобiсiла хвороба, не одужаю нiяк. I пишу (Похмуро й зимно... завiрюха б'є...

  Укырга
• Габдулла Тукай *** ("На чорний день я сили не зберiг...")

  *** На чорний день я сили не зберiг, Я свiтлим жоден день назвать не мiг. Було тиранiв бiльше, нiж собак, Та ïм я не служив нiде й нiяк. Мету не здiйснив, сили не зберiг. Пiзнав я бруд, а свi...

  Укырга
• Габдулла Тукай Прохання

  Юний був — метав зiрницi, сильний був — гримiв, як грiм. Втихнув грiм, погасли зорi в бiднiм серцi у моïм. У неволi склала крила дума смiлива моя. А колись зривав я зорi в небi чист...

  Укырга
• Габдулла Тукай Приклад i повчання

  Оселя гарна в тебе є, та в нiй щурi бувають, Краса на свiтi цьому є, та вади в нiй бувають. Завжди, якщо нема чогось, то iнше щось буває... Отут дiра i латка тут — у мене шуба є. Для когось в...

  Укырга
• Габдулла Тукай Вороги

  I Стискають, обвивають злобнi змiï Моï слова, моï високi мрiï. Замало ïм, що морок мене тисне I гасне свiтло, що в душi заблисне. Для них в законi — ницiсть i пiдло...

  Укырга