Габдулла Тукай Хворий у селi
Нинi я в селi. Хворiю. Холод i снiги. Всi тепер вiдпочивають, набираються снаги. Засукав рукава й лежма ледарюю собi всмак, Остобiсiла хвороба, не одужаю нiяк. I пишу (Похмуро й зимно... завiрюха б'є...
Нинi я в селi. Хворiю. Холод i снiги.
Всi тепер вiдпочивають, набираються снаги.
Засукав рукава й лежма ледарюю собi всмак,
Остобiсiла хвороба, не одужаю нiяк.
I пишу (Похмуро й зимно... завiрюха б'є з-за шиб)
Про картопельку в олiï, про духмяний хлiб.
Ой картопле ти, картопле, наш найкращий харч,
Люблять страви iз картоплi бiдний i багач.
Аж з Америки прибувши, зазнавала ти знегод,
Але що тут вдiєш, леле, темний наш народ!
Переклав Буряк Юрiй
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. - К.: Рад. письменник, 1986. - 175 с.)
Оригинал на татарском: Авылда авырып яту
В переводе на русский язык: Я больной лежу в деревне (Пер. В.Думаевой-Валиевой)
Больной в деревне (Пер. В.Тушновой)