Габдулла Тукай Не пiдем звiдси

Чорносотенцi нам радять: тут добра ти не шукай,
Тут свободи вам немає, до султана утiкай!

Щоб за море? Ми не пiдем! То страшна, невiрна путь:
Десять тут шпикiв нас стежать — там п'ятнадцять

Козаки нас тут шмагають? Там своï теж козаки.
Тут нагайки, й там нагайки — тiльки фески, не шапки!

Як i тут, казну там крадуть. Слава богу, й там є пан,
Що iз рота шмат останнiй видирає у селян!

Дурнi ми, чи що? Живими щоб в огонь попасти враз?
Тут нам гаряче — це правда, в пекло вскочим там якраз.

Як мiста були б там нашi, з ними б, може, й ми пiшли.
Хай повернуться столiття, що ми тут ïх провели.

Тут родились, i росли ми, й смерть зустрiнемо свою.
Тут кругом ми вже привикли, хоч живем i не в раю.

Наша цiль: Росiя вiльна вiльною могла щоб стать.
Чорносотенцi, замовкнiть! Та для чого ж нам тiкать?

Ой панове! Ви такими хитрими були завжди.
Наша ж рада вам: тiкайте ви самi туди!

(1907)

Переклав Тичина Павло

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. - К.: Рад. письменник, 1986. - 175 с.)

Оригинал на татарском: Китмибез!

Перевод на русский:

Не уйдём! (Перевод В.Думаевой-Валиевой)

Не уйдем! (Перевод Р.Бухараева)