Габдулла Тукай Рiдне село

Он наше на горi розкинулось село,
А пiд горою витiкає джерело.
Своє село, i смак води, й piллю
Я добре знаю i всiм серцем ïх люблю.

У мене в пам'ятi до цятки збереглось:
Моє дитинство на природi, осьде ж, ось,
З сохою виïжджає в поле старший брат —
Й землицю чорну ми орати беремось.

Багато ще чого в життi побачу я:
Не знати ж бо, куди поверне колiя.
Та скрiзь, куди б я не попав i де б я там не жив, -
А рiдна завжди в пам'ятi стоïть земля.

(1909)

Переклав Тичина Павло

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. - К.: Рад. письменник, 1986. - 175 с.)

Оригинал на татарском: Туган авыл

В переводе на русский язык: Родной аул (Перевод В.Думаевой–Валиевой)

Родная деревня (Перевод В.Тушновой)