Габдулла Тукай Слово Толстого

Скромно свiй вiк звiкувавши, спокiйна людина.
Розкошi ж часто оплакує кров'ю людина.

Хвалишся статком, забравши в нужденних останнє?
З голоду пухне бiдняцька дитина безвинна.

Стань жебраком чи визискуй стражденного брата:
Тiльки тодi не згорбатiє струджена спина.

Тож не дивуймо смачним багатирським наïдкам —
Ïжу засмачує слiз злидаревих краплина.

Переклав Римарук Iгор
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. - К.: Рад. письменник, 1986. - 175 с.)

Оригинал на татарском: Толстой сүзләре

В переводе на русский язык: Слова Толстого (Пер. В.Думаевой-Валиевой)