Габдулла Тукай Спекулянтовi

I

Я думав, що нутро твоє змiнилось,
Але свиня свинею залишилась.

Я думав, що друкарню закупив ти
Для того, щоб народовi служити.

Я помилився. Зрозумiв я згодом:
Ти був i залишився пустодзвоном.

Я думав: ти сiяч добра i правди.
Нi! На тобi — пiдлоти й бруду лати.

Я думав: ти змiнивсь — ти найщедрiший,
Нi! Жадiбний i ниций, як ранiше.

«Вiн багатир, вiн нацiï поможе»,—
Я думав. Але ти — скупий вельможа.

«Служу народу!»— ти кричиш, потворо.
Ти втопишся в його солонiм горi.

II

На смертному одрi тобi, небоже,
Твоï мiльйони пiдлi не поможуть.

Ти мою землю продавав без мiри,
Моïх татар мав за дубленi шкiри.

Та суд гряде! Й нутром своï мерзенним
Не захистишся в вихорi огненнiм.

Там суддi, що до золота не рвуться,
Там адвокати, що не продаються.

(1907)

Переклав Герасим'юк Василь

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. - К.: Рад. письменник, 1986. - 175 с.)

Оригинал на татарском: Матбага берлә уйнаган бер байга

Перевод на русском: Богачу, спекулирующему типографией (Перевод Р.Морана)