Габдулла Тукай Вороги

I
Стискають, обвивають злобнi змiï
Моï слова, моï високi мрiï.

Замало ïм, що морок мене тисне
I гасне свiтло, що в душi заблисне.

Для них в законi — ницiсть i пiдлота.
На совiсть мою кинулись, як псота.

Свiт очорнили, роз'ятрили рани...
Хоч, може, у могилi не дiстануть.

II
Душа моя не любить цього свiту,
Його дрiбноту, мiлкоту неситу.

З лицем ясним зустрiну бiди ницi.
Болить душа... Для мене й це — дрiбницi.

Моя сирiтська доля — зла й немила.
Та нацiя моя мене зростила.

Переклав Герасим'юк Василь
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. - К.: Рад. письменник, 1986. - 175 с.)

Оригинал на татарском: Дошманнар

В переводе на русский язык: Враги (Пер. В.Думаевой-Валиевой)

Врагу (Пер. М.Тузова)

Враги (Пер. С.Ботвинника)