ТАТ РУС ENG

Габдулла Тукай З Байрона

Колись, через багато лiт,
Угледиш, як печальний слiд,

Оцi рядки — i думка зрине:
Страждаючи, любив вiн свiт.

I скажеш так: «Поет вiддав
До краплi душу нам — i впав…

Немов пiд каменем могильним,
Пiд вiршем серце поховав».

(1907)

Переклав Римарук Iгор

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.) 

Оригинал на татарском:
Байроннан


Комментарий язарга


*