О Всевишнiй, тiльки про добро нашi помисли, як i колись.
Всюди повторюємо: красуня, курса, каймак, конина, кумис.
Джадiди брешуть: неблагочестивi ми — ïм вкороти язика.
Тебе прославляємо, господи, аж п’ятьма солодкими «к»!
***
Вiд спокус порятує всiх нас всевишнього мудра рука.
Хай же будуть навiки iз нами оцих п’ять солодких «к»!
(1908)
Переклав Швець Петро
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Бер шәехнең мөнаҗате