Здолають труднощi — ти не хились в знемозi,
Чого лиш не трапляється в дорозi?
Кому життя всмiхнулося одразу,
Йому своєï втоми не виказуй.
Вiч-на-вiч ви: не опускай забрала.
Хто вiдступив, того вже смерть забрала.
Ця боротьба, юначе, не двозначна:
Чи перемiг, а чи навiк пропащий.
Життя, мов тигр, що вже ошкiривсь люто,—
Та не боïться його лез могутнiй.
Не кожний, хто застогне, вже конає,
Дорогу знайде той, хто заблукає!
Стомися в боротьбi, зазнай страждання злого,
Не сподiвайся ж блага вiд скупого:
На крихiтку-пилинку вiн поможе,
А дяки схоче, мов за дiло боже.
До того доля прихиляє щастя,
Хто змiг у горi вижить, не пропасти.
Ти переможцем станеш на порозi,
Бiду здолавши на крутiй дорозi.
(1908)
Переклав Голота Любов
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Тормыш
Перевод на русский: Жизнь (Перевод В.Думаевой-Валиевой)