Тему я знайду, та як писати,
Iз якого боку пiдступати?
Тема — мов замок, що без ключа,
Наче мур, та сили не стача.
Як той човен, що не має весел…
Скiльки слiв довкiл, та я невеселi
Часом критика вiдволiкає вража,
Хоч i не на неï словом важу.
Думка зблисне — наче є в нiй сила,
А в словах, дивись, вже й вiдступила.
Нi, не так, хоч iстинне ж, ïй право…
Як збагнути: влiво а чи вправо?
Господи, де ж сумнiвам кiнець?
Чому пiт краплистий — мiй вiнець?
Де ж межа цим бiдам i пiтьмi?
Як до iстини пробитися менi?!
(1909)
Переклала Голота Любов
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Вакъты гаҗезем
В переводе на русский язык: В часы раздумий (Перевод В.Ганиева)