— Райта, райта, райта, райта райтарам!
Ось указ. Танцюй! Iнакше — не вiддам.
— Я станцюю, неодмiнно, та боюсь —
Вiд землi, щасливий, раптом вiдiрвусь.
— Тимта, тимта, тимта, тимта, тимтарам!
Ти не бiйся! Я не проти в небо сам!
Нумо ж, крила рознiмай, хазрете, — в путь!
Депутатом — я, а ти «указним» будь!
Хоч, хазрете, на тобi новий жупан,
Та старий нутром ти, бо — iшан!
Тож, якби тобi i крила дав творець,
Ти однак би звiв цю милiсть нанiвець.
Полетiли вони вдвох у Петербург,
Ïх вiтало гайвороння знадовкруг.
Та розпавсь на пiвдорозi цей дует:
З депутатом разом гепнувсь i хазрет…
Переклав Буряк Юрiй
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Казан мулласы һәм булачак депутат