ТАТ РУС ENG

Габдулла Тукай Поборник благочестя

Поема

     I

Якось удень (повiрте: не гультяй)
Я до пивницi ненароком завiтав,
(Затишно, тепло, клопотiв нема,
Сиди собi i пиво попивай).
Курю. Аж тут завсiдники з куткiв
Пiдсiли (хто такi — i не питай)
I загули: «Чому сидиш один?
Замов гармошку, з нами поспiвай!»
Заграли i скрипаль, i гармонiст…
Розкiшних страв пахучих аромат.
Замовили окремий кабiнет
I привели набiлених дiвчат.
Гуляли так, що падали iз нiг.
I жар облич, i хмелю буйний чад…
Натхнення налетiло тут на нас —
Ми кожному виносим вирок свiй.
Всiх мулл перебирати почали:
Той — благодiйник, iнший — лиходiй.
Розлаяли джадидiв в пух i прах —
Безбожники у суєтi мирськiй.
На танцi заборона й на театр,
А випить не завадить про запас.
Од скверни очищається душа,
Набожностi щомитi бiльше в нас.
Ми — наче райськi птицi на землi,
Здавався раєм всiм трактир в той час…


     II

Лилось вино, неначе з ручаïв.
I за столом я тим i захропiв.
I дивний-дивний сон менi приснивсь,
I мозок мiй неначе б прояснивсь.
Як розкажу, що бачив я ввi снi?
Попав до раю — снилося менi.
Навколо мене гурiï стоять,
I очi ïхнi зорями горять.
Передi мною вина запашнi,
Слугують милi юнаки менi.
Ах, музика голубить i втiша…
Та ще й платить не треба нi гроша.
I дивний келих у руцi сiя,
Цiлуюся iз гурiями я.
I появився звiдкiлясь ризван —
Хранитель в срiблi й золотi, мов хан.
«О страже брами райськоï, скажи,
Ну чим на честь таку я заслужив?»
А вiн менi: «Тому ти в рай попав,
Що у трактирi вiру захищав».

 

     III

Тут сон мiй обiрвався — я проснувсь,
Навколо себе сумно озирнувсь.
Нема нiкого! Впав на мене страх.
В кишеню сунув руку — о Aллах!
Мене помилуй, пожалiй мене —
Отi злодюги вкрали портмоне!
А половий торкає за плече,
Очима грiзно водить i рече:
«Платити треба. Два червiнцi з вас.
Та поскорiше — ваш минувся час!»
Сказав я: «Грошi витягли дружки.
Аллах ïх покарає в день тяжкий».
Офiцiант шугнув поза столи —
I з шаблями жандарми пiдiйшли.
Добрячих надавали стусанiв,
Бив половий, немов осатанiв,
Повiв мене в участок фараон…
I зрозумiв я: збувся вiщий сон.

(1908)



Переклав Литвин Степан

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.) 

Оригинал на татарском: Ысулы кадимче


Комментарий язарга


*