Скромно свiй вiк звiкувавши, спокiйна людина.
Розкошi ж часто оплакує кров’ю людина.
Хвалишся статком, забравши в нужденних останнє?
З голоду пухне бiдняцька дитина безвинна.
Стань жебраком чи визискуй стражденного брата:
Тiльки тодi не згорбатiє струджена спина.
Тож не дивуймо смачним багатирським наïдкам —
Ïжу засмачує слiз злидаревих краплина.
(1913)
Переклав Римарук Iгор
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Толстой сүзләре
В переводе на русский язык: Слова Толстого (Пер. В.Думаевой-Валиевой)