Я, мабуть, надто став зiркий, аж ляк проймає,
Кого не стрiнеш, у якi не глянеш очi,
Усе — болото, все — пiднiжки, все охоче
На срiбняки чесноти власнi промiняє.
Чому ж,— вiдкрий нам врештi iстину, пророче,
Є лазня для тiлес, а для душi — немає?!
(1910)
Переклав Затуливiтер Володимир
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Тәләһһеф
В переводе на русский язык: Грусть (Перевод В.Державина)
Кручина (Перевод В.Думаевой-Валиевой)