Коли була б до раю кладка та не така тiсна!
Коли б вино життя гiркого не випив я до дна!
Життя ж iде круговоротом. Чи так мiркуй, чи сяк:
Пiсля зими ще й буде лiто — то що ж тут ворожить?
Втомився йти! А поспiшаюсь. Востаннє де спинюсь?
Мiй крок: що треба за годину — за рiк вiн пробiжить.
Мов бiлий саван, не стелися, свiтанку, угорi!
Вiд сонця потiм пляма в небi кривавая лежить…
Себе убить — було б найкраще, за бога я боюсь.
Хоч би прийшла яка хвороба! Не можу ж я так жить!
(1911)
Переклав Тичина Павло
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Читен хәл
В переводе на русский язык: Трудная доля (Перевод В.Ганиева)