Юний був — метав зiрницi, сильний був — гримiв, як грiм.
Втихнув грiм, погасли зорi в бiднiм серцi у моïм.
У неволi склала крила дума смiлива моя.
А колись зривав я зорi в небi чистiм, голубiм.
Вкрали бiлую голубку, в руки ворона дали.
Скiльки слiз пролив за нею я у розпачi гiркiм!
Вибачайте, що у серцi вже не блискавки, й не грiм,
I не слово, а полова — в бiднiм вiршику моïм.
(1912)
Переклав Жолдак Олесь
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Үтенеч
В переводе на русский язык: Просьба (Пер. В.Думаевой-Валиевой)