Театр — це школа прикладів для люду.
Вiн будить в нас дерзання молоде,
Брехню долає, кривду та облуду,
До свiтла всiх iз темряви веде.
Театр смiшить i трепетно бентежить —
Все пережите знову постає.
I ти смiєшся з себе, як належить,
I ти ридаєш, як причина є.
Життя своє побачиш — маєш вади?
Кого образив, познущавсь над ким…
Шукай в удосконаленнi вiдради,
Ставай помалу мудрим i зiрким.
Якщо хороший, то ставай ще кращим,
Якщо дикун, виходь iз темноти.
Тут все одно, трудяга, чи ледащо,
Чи раб, чи бей, чи iмператор ти.
Театр — священний, духом незрiвнянний.
Широкий, не залежний вiн од нас.
Театр — то храм наук i виховання,
Наставник вiн i лiкар водночас.
Та плiд лише тодi корисним стане,
Як рiс на древi мудростi й добра,
Налився вчасно соками духмяно,
Дозрiв снагою i краси набрав.
(1907)
Переклав Литвин Степан
(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)
Оригинал на татарском: Театр
Перевод на русском:
Театр (Перевод В.Думаевой-Валиевой)