ТАТ РУС ENG

Габдулла Тукай У квiтнику знань

Нумо сталити розум у квiтниковi знань.

Хай заздрять люди й духи: ми набулися страждань.

 

Хай слава наша неба десятого сягне,

нехай мина татарiв усе лихе й сумне.

 

Нумо до справи братись, збудившися гуртом,

нумо шляхи долати, бо приспанi сном.

 

Хай нас не знає книга зневаги й забуття,

вперед нас кличе поступ, звитяжне майбуття.

 

Якщо ми хочем жити, то докажiмо всiм,

що маємо ми силу свiй змурувати дiм.

 

Хай впевняться сусiди: iще не вичах жар

натхнення i любовi на всiй землi булгар.

 

Впотужним слово наше, помноживши на друк.

Невiгластва позбудемось в дорозi до наук.

 

Хай з шпальт газетних гучно лунають всi слова.

Берiмося до дiла — в татарiв є права!

 

В друкованому словi потреба є у нас.

Нумо у згодi жити — настав жаданий час.

 

Знання — це ключ до свiтла, промiння для осель,

Воно в японцiв, нiмцiв, а ми ж проспали все.

 

Але, хвалити небо, збудилися i ми.

Ми на дорогу свiтла виходимо з пiтьми.

 

I молодi звитяжцi прославлять свiй народ:

перо в руках гарячих — тепер не до скорбот!
 

(1905)

Переклав Мовчан Павло

(Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.) 

Оригинал на татарском: *** ("Голүмең бакчасында…")

В переводе на русский: 

В саду знаний (Пер. А.Ахматовой)

В саду знаний (Пер. В.С.Думаевой-Валиевой)


Комментарий язарга


*