ТАТ РУС ENG

Иҗат

Габдулла Тукай Безнадiя

Облиш-но, душе, плоть, вiддайсь творцевi знов. Надiï брешуть. Кривда розкошує знов. Слiпаве сонце, над свiтами не звисай, Зайди, не сходячи, за пруг вечiрнiй знов. Наïвний рясте, не радiй оцiй веснi. Вготайсь у глину, повернись в...

Габдулла Тукай Молодь

Мiй народ не йде — тупцює, горе йде вдогонь. Гасне, ледве розгорiвшись, в молодi вогонь. У душi ясних, яскравих iскорок нема, Що недавно так сiяли,— зараз тiльки тьма. Хто тепер не одвертає вiд людей чола,...

Габдулла Тукай Стурбованiсть

Я, мабуть, надто став зiркий, аж ляк проймає, Кого не стрiнеш, у якi не глянеш очi, Усе — болото, все — пiднiжки, все охоче На срiбняки чесноти власнi промiняє. Чому ж,— вiдкрий нам врештi iстину,...

Габдулла Тукай Совiсть вадить

Легко плисти в цьому свiтi: Певнiсть — у бурю i штиль… Совiсть приборкать зумiти б.. Совiсть — свинець, а не сiль! Тягне на дно на глибоке: Правда — наука нiвроку. (1909) Переклав Головко Дмитро (Из...

Габдулла Тукай Остання сльозина

Впокорила мене гiркота любовi, що вже стлiла, А мав же мужнiсть я левину — тепер вона змалiла. Талан мене цуравсь, а доля на манiвцях замлiла. Таж навiть демону такi наруги знести несила. В душi печальнiй...

Габдулла Тукай Хто? Де?

Хто, скажiть-бо, винуватець горя i нещасть усiх? Хто визискує безправних i знущається iз них? Хто охоче запрягає в мракобiсну нас гарбу? Хто пильнує, щоб трудящий не вставав на боротьбу? Хто тримати нас бажає вiчно в...

Габдулла Тукай Сучасний стан

Хворий слову лiкування не складе нiяк цiни. I негiдник слову гiднiсть теж не вiдає цiни. Ну, яка цiна в тварини слову людянiсть? Нема! Слово грубе теж не знає для поезiï цiни. А яка, скажiм, для...

Габдулла Тукай Гласний

Менi гласним пощастило стати цього разу, I пихатий, i бундючний я зробивсь одразу. За потреби мусульманiв прагну вболiвати, Тож на зборах дужче буду… я сопти та спати.   (1909) Переклав Швець Петро (Из сборника: Тукай...

Габдулла Тукай Мулла

Де чарка — там i вiн, де ще й пирiг — там двiчi. Оближеться й пронявкає, що мало. Таке премудре, так начитане корану, По очi, мов курдюк, налите салом. Не дай, Aллах, слузi своєму нагло...

Габдулла Тукай Абдулу Хамiду

Хто своєму народовi яму копає,  той у неï сам i попадає. Тридцять лiт на смерть карай вiльнодумцiв, кате, Волi дерево рубай, пробуй пiдкопати. Свiтло розуму гаси, страчуй цвiт вiтчизни, Вкрий ганьбою мусульман, харцизяко грiзний. Тридцять...