ТАТ РУС ENG

Тукай – тәрҗемәдә


Габдулла Тукай Аморальнiсть

Закаляна душа збиткується над цнотами. На чисту, свiтлу путь не звернемо з болота ми. Як злодiй, що украв в сусiда гаманця, Ми правди боïмося, брехнею вшили рота ми. Для бiдного у нас забракло щирих слiв,...

Габдулла Тукай Лицемiру

Я спеку й холод витримав. Я бачив все в життi. Ходив по свiту без кутка — я бачив все в життi. Тепер же хочу я радiть, смiятись хочу я. Я горе знав з дитячих лiт....

Габдулла Тукай Молодики

Бундючнi не змордують власну душу: В саду життя стрiчали тiльки ружу. Проклять не чують. Не завважать зло – Убгають «є» й милуються: зело. Ïх не шмага судьби жорстока рiзка: Доточать «бе» — i шелестить берiзка....


Габдулла Тукай Осягнення iстини

     I Якщо слово «любов» — поцiлунки, обiйми святковi, Про подiбну любов я не мав поняття анiколи. Звiдки знати було про душевнi тортури i рани? Може, й справдi, любов ця звичайна, нiким не впiзнанна? Нi,...

Габдулла Тукай До…

Як не втримаєшся на ногах,                      як пiдкосить бiда, Як свiй одяг забрудниш,—                      я чисту хустину вiддам. Коли скажуть «дурний»,                      сипонувши у вiчi пiску, Коли всi вiдштовхнуть,—                      я прийду у годину гiрку....

Гадулла Тукай Вiдповiдь

Пушкiн, Лермонтов. Ïх вiршi — це могутнiй океан, Пушкiн, Лермонтов — двi зiрки, i Тукай — зоря Чулпан. Ти ж, отруєне щенятко, узбережжям дрiботиш, Не дiстанеш до зiрок цих — марно в небо дзяволиш! Зникни...


Габдулла Тукай Осiннi вiтри

Нiч осiння. Не заснути. А надворi вiтер плаче. То не вiтер — люд голодний перед смертю гiрко плаче. «Ви, робiтники, трудящi, сидите тепер голоднi»,— Це землиця милостива, мов та рiдна мати, плаче. Золотi вставляють зуби...