Тукай – тәрҗемәдә
Кажуть, правди нема… Зате кривда у нас. I на виставцi лжi — щонайкращi з-мiж нас. Кажуть, всюди у нас бруд, смiття — це брехня! Бо кумган є у кожному домi у нас. Кажуть, вчених немає...
1 Довго-довго В медресе ми Всi лежали. Темнi, хмурi. Нерухомi, Як той камiнь, Що не зрушать Навiть бурi. 2 Заховались Ми вiд сонця, Затулили Усi вiкна. Свiтла й променiв Цурались, Щоб у пiтьмi...
Життя пливе, неначе плин, Вперед штовха на дiю, чин. Не буде в нас сумних годин. Печаль вiдiйде, наче плин. В майбутнiм ще багато днiв, Народе, вчись розумних слiв! I прийде вождь, i прийде день....
Бачите, друзi, вже осiнь надворi, Скоро все вкриє бiла покора. Птахи збираються в вирiю далi, Десь зимуватимуть в тихому жалю. Нiби шафран, лiс принишкло пожовкнув, Вже хлiбороб випiкає обновку. Поле, мов тiм’я татарина,— голе, Жайвiр...
Вашi брови люблю у стрiмкiй ïх красi I шовкiв переливи у довгiй косi. Вашi свiтлi вуста, i мову урочу, I сяйнi, як смарагд, довiрливi очi. Поцiлунки, солодшi за райське пиття,— Тiльки ïх назову я нектаром...
Ти вмерла: та в серцi моïм, не втаю, Кохання не вмерло ще й досі. Ти вiдданiсть, дружбу ласкаву свою Промiниш у серце ще й досi. Хоч смертю моєю була твоя смерть, Хоч в’яну, як трави...
Колись, через багато лiт, Угледиш, як печальний слiд, Оцi рядки — i думка зрине: Страждаючи, любив вiн свiт. I скажеш так: «Поет вiддав До краплi душу нам — i впав… Немов пiд каменем могильним, Пiд...
Повiрити важко: кому — не вгадати… Невже в одинокостi жить i вмирати? В бiдi на чиє обiпрешся плече? Кому твоя рана кривава пече? Хто ласкою стрiне в огромi похмурiм, Вiд туги добром захистивши, як муром?...
Всiм серцем та душею вiддався слову я, бо з милою своєю давно в розлуцi я. I для розради серця, для похвали любовi в супутники життєвi вiршi покликав я. Кохання вiдвернулось, i спорожнiло серце, i цi...
Поема Жив та був Сафiй — сумирний чоловiк. Був тихенький, мовчазливий цiлий вiк. У старесенькiй оселi проживав, Тяжко-важко працював i працював. I не лаявся нiколи, не шумiв, Навiть вголос ображатися не вмiв. Присвятив Сафiй...