Тукай УКРАИНча

• Габдулла Тукай Супроти золота

  З лиця землi, о всемогутнiй, все золото ти забери! I жовтий зблиск його отрутний з очей жадливих забери. Ти янголам звели спалити його в пекельному вогнi, i пересiють хай на сита усi гарячi кольор...

  Укырга
• Габдулла Тукай Спекулянтовi

  I Я думав, що нутро твоє змiнилось, Але свиня свинею залишилась. Я думав, що друкарню закупив ти Для того, щоб народовi служити. Я помилився. Зрозумiв я згодом: Ти був i залишився пустодзво...

  Укырга
• Габдулла Тукай Даремно нас ганять

  Кажуть, правди нема... Зате кривда у нас. I на виставцi лжi — щонайкращi з-мiж нас. Кажуть, всюди у нас бруд, смiття — це брехня! Бо кумган є у кожному домi у нас. Кажуть, вчених не...

  Укырга
• Габдулла Тукай Що розповiдають шакiрди, якi залишили медресе

  1 Довго-довго В медресе ми Всi лежали. Темнi, хмурi. Нерухомi, Як той камiнь, Що не зрушать Навiть бурi. 2 Заховались Ми вiд сонця, Затулили Усi вiкна. Свiтла й променiв Цурались,...

  Укырга
• Габдулла Тукай Втiшання

  Життя пливе, неначе плин, Вперед штовха на дiю, чин. Не буде в нас сумних годин. Печаль вiдiйде, наче плин. В майбутнiм ще багато днiв, Народе, вчись розумних слiв! I прийде вождь, i прийде де...

  Укырга
• Габдулла Тукай Осiнь

  Бачите, друзi, вже осiнь надворi, Скоро все вкриє бiла покора. Птахи збираються в вирiю далi, Десь зимуватимуть в тихому жалю. Нiби шафран, лiс принишкло пожовкнув, Вже хлiбороб випiкає обновк...

  Укырга
• Габдулла Тукай Татарським дiвчатам

  Вашi брови люблю у стрiмкiй ïх красi I шовкiв переливи у довгiй косi. Вашi свiтлi вуста, i мову урочу, I сяйнi, як смарагд, довiрливi очi. Поцiлунки, солодшi за райське пиття,— Тiль...

  Укырга
• Габдулла Тукай Коханiй на надгробок

  Ти вмерла: та в серцi моïм, не втаю, Кохання не вмерло ще й досі. Ти вiдданiсть, дружбу ласкаву свою Промiниш у серце ще й досi. Хоч смертю моєю була твоя смерть, Хоч в'яну, як трави безро...

  Укырга
• Габдулла Тукай З Байрона

  Колись, через багато лiт, Угледиш, як печальний слiд, Оцi рядки — i думка зрине: Страждаючи, любив вiн свiт. I скажеш так: «Поет вiддав До краплi душу нам — i впав... Немов...

  Укырга
• Габдулла Тукай Кому вiрити?

  Повiрити важко: кому — не вгадати... Невже в одинокостi жить i вмирати? В бiдi на чиє обiпрешся плече? Кому твоя рана кривава пече? Хто ласкою стрiне в огромi похмурiм, Вiд туги добром з...

  Укырга
• Габдулла Тукай Пiсля розлуки

  Всiм серцем та душею вiддався слову я, бо з милою своєю давно в розлуцi я. I для розради серця, для похвали любовi в супутники життєвi вiршi покликав я. Кохання вiдвернулось, i спорожнiло серце...

  Укырга
• Габдулла Тукай Фатiма

  Поема Жив та був Сафiй — сумирний чоловiк. Був тихенький, мовчазливий цiлий вiк. У старесенькiй оселi проживав, Тяжко-важко працював i працював. I не лаявся нiколи, не шумiв, Навiть...

  Укырга
• Габдулла Тукай Пушкiну

  Славний Пушкiн, мiж поетiв тобi рiвного немає! Устремлiннями твоïми i моя душа палає. Вiрш твiй радiстю проймає i дерева, i камiння — В твоïм серцi невгасиме слова вiчного горiння...

  Укырга
• Габдулла Тукай Гей, перо!

  Гей, перо, хай згине горе й радiсть квiтне у серцях, З допомогою твоєю вийдемо на рiвний шлях! Ми — ледачi, тож до працi нас, кайданникiв, зганяй, Нашу нацiю з полону сну та мороку звiльняй...

  Укырга
• Габдулла Тукай Редакторовi

  Редакторе, не хмар чола щораз так грiзно. Ти меду дай тому, хто дасть тобi трутизни. Невiгласи тебе не люблять — це морока? Аби ïх темноти ти не набравсь, нiвроку. Хай ти для них зав...

  Укырга