Тукай – тәрҗемәдә
Вогнем i димом фабрик та заводiв кипить Казань. Як Молох, нiвечить, калiчить. I жде нових заклань. (1913) Переклав Буряк Юрiй (Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175...
Поема I Минули днi росiйського рiздва, Одразу ж i зима ввiйшла в права. I крамарi притупують вiд стужi, В долонi б’ють, подзенькує грошва....
Лиш запрагнеш добро для народу зробить, як уярмлять людцi твою душу за мить. — Бачиш, — кажуть, такий тепер видався вiк… Стань смиренним, як всi, ти, гордiй-чоловiк! Рамки свiту цього, як на мене, тiснi, не...
То — пора, колi у серцi найчистiшi почуття, То — пора, коли iз бруньки розпускається життя! Сатанi життя докучить — вiн пригадує свiй рай. Я ж пригадую дитинство, що пiшло за виднокрай. Всi думки твоï...
Я пишу i помiчаю, що свiтильник вигаса, Що думкам в словах затiсно — вiдлiтають в небеса. Доки свiтло мерехтливе ще лягає на папiр, Хочу дописать рядок я темрявi наперекiр. Навiть крапкою боюся перетнути бiг перу...
Нинi я в селi. Хворiю. Холод i снiги. Всi тепер вiдпочивають, набираються снаги. Засукав рукава й лежма ледарюю собi всмак, Остобiсiла хвороба, не одужаю нiяк. I пишу (Похмуро й зимно… завiрюха б’є з-за шиб) Про...
*** На чорний день я сили не зберiг, Я свiтлим жоден день назвать не мiг. Було тиранiв бiльше, нiж собак, Та ïм я не служив нiде й нiяк. Мету не здiйснив, сили не зберiг. Пiзнав...
Юний був — метав зiрницi, сильний був — гримiв, як грiм. Втихнув грiм, погасли зорi в бiднiм серцi у моïм. У неволi склала крила дума смiлива моя. А колись зривав я зорi в небi чистiм,...
Оселя гарна в тебе є, та в нiй щурi бувають, Краса на свiтi цьому є, та вади в нiй бувають. Завжди, якщо нема чогось, то iнше щось буває… Отут дiра i латка тут — у...
I Стискають, обвивають злобнi змiï Моï слова, моï високi мрiï. Замало ïм, що морок мене тисне I гасне свiтло, що в душi заблисне. Для них в законi — ницiсть i пiдлота. На совiсть мою...
