Тукай УКРАИНча

У стамбульських одистiв на диво все добре: I султан, i сераль, i наложницi добрi! (1908) Переклав Шокало Олександр (Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шокала. — К.: Рад. письменник, 1986. — 175 с.)  Оригинал...

Чорносотенцi нам радять: тут добра ти не шукай, Тут свободи вам немає, до султана утiкай! Щоб за море? Ми не пiдем! То страшна, невiрна путь: Десять тут шпикiв нас стежать — там п’ятнадцять Козаки нас...

Скiльки є принад у свiтi! ïх шукають люди зроду. Але в чому ти найбiльшу вiдчуваєш насолоду? Чи у тiм, щоб цiлувати щоки дiвчини рум’янi, А чи в тому, щоб летiти у красивому ридванi? Чи у...

Не була ти моєю коханкою i не будеш дружиною, знаю. Для серця мого ти була лише нафтою, палала одним: «Кохаю». Нi вiри в душi, нi заборони, нi повелiнь, анi шарiату. Ти ж — нiби у...

О вродлива, чи б я запалав, коли б ти такою жагучою не була? Слiз моïх не бачила б ти, коли б менi долею-мукою не була. Вiдкинув би миттю далеко-далеко вiд себе туманнi сумнi пiснi, Коли...

Нуждар я, в глибокiй скорботi що маю робити? Убогий i тiлом, i духом, що маю робити? Що маю робити, бо зiтканий я iз скорботи? Скорботи довiчний я бранець, що маю робити? З любовi приносили в...

О боже, чинив ти це все вiд великих щедрот! Чому я на свiтi нiщота з нiщот? Чому ж ти не радiстю — горем обмислив мене? Чи, може, дiсталось у спадки менi все сумне? Чи, може,...

Не охолоджуйся, перо, спиши усi чуття моï: прийшла весна-красна iзнов, i заспiвали ручаï. Пиши, перо, не зупиняйсь, спиши всi порухи душi. Хай серце стукає сумне — ти стукiт серця запиши. Вже скресла крига по рiчках,...

Заказання моє, з юних лiт я розстався з тобою, Але знов повернувся, зiгрiтий любов’ю палкою. Цi поля i луги почуття моï вабили завше, Полонили мене, моє серце в обiйми узявши. Хоч на цiй я землi...

Запрягає конi кучер, у Казань везе мене. Натягнувши добре вiжки, пару коней вiн жене. Вечiр. Мiсяць з неба сяє, свiтлом землю залива. Шелестить од вiтру листя, i колишеться трава. Тиша всюди. Тiльки дума щось нашiптує...