Тукай УКРАИНча
-
Габдулла Тукай Осягнення iстини
I Якщо слово «любов» — поцiлунки, обiйми святковi, Про подiбну любов я не мав поняття анiколи. Звiдки знати було про душевнi тортури i рани? Може, й справдi, любов ця звичайна, нiк...
Укырга -
Габдулла Тукай До...
Як не втримаєшся на ногах, як пiдкосить бiда, Як свiй одяг забрудниш,— я чисту хустину вiддам. Коли скажуть «дурний», сипонувши у вiчi пiску, Коли всi вiдштовхнуть,— я прийду...
Укырга -
Гадулла Тукай Вiдповiдь
Пушкiн, Лермонтов. Ïх вiршi — це могутнiй океан, Пушкiн, Лермонтов — двi зiрки, i Тукай — зоря Чулпан. Ти ж, отруєне щенятко, узбережжям дрiботиш, Не дiстанеш до зiрок цих &mda...
Укырга -
Габдулла Тукай Тяжке становище
Коли була б до раю кладка та не така тiсна! Коли б вино життя гiркого не випив я до дна! Життя ж iде круговоротом. Чи так мiркуй, чи сяк: Пiсля зими ще й буде лiто — то що ж тут ворожить? Вто...
Укырга -
Габдулла Тукай Осiннi вiтри
Нiч осiння. Не заснути. А надворi вiтер плаче. То не вiтер — люд голодний перед смертю гiрко плаче. «Ви, робiтники, трудящi, сидите тепер голоднi»,— Це землиця милостива, мов...
Укырга -
Габдулла Тукай На мотив «Сакмар-рiка»
Де ж ви подiлися, слова? Чому перо мовчить? Якщо й сiдаю вiршувать, Лиш марно час бiжить. (1911) Переклав Халимоненко Григорiй (Из сборника: Тукай Габдулла Поезiï/Упоряд. i передм. О.Шо...
Укырга -
Габдулла Тукай Гнiт
Хто тобi це, правовiрний, вiру в бога нав'язав? Хто дорогу вiд порога до мечетi показав? Хто щовечора й щоранку, вiчний творячи намаз, На забруднену долiвку падать строго наказав? Ти бредеш, як то...
Укырга -
Габдулла Тукай Звернення сатани до чортiв на свято рамазану
Одрiкся правди й вiри люд: Грiхом обвитий, як змiєю, Вже не боïться бога... Блуд I скверна княжать над землею. Хоч пiст, а до харчiв — навскач, Жере i п'є — хоч стiй, хоч плач, Т...
Укырга -
Габдулла Тукай Дача
(Спогади про подорож по Волзi) Дуже любить багач бідняків зневажати. Він найма пароплав: то — рисак для багатих Багатій і не гляне на юрби сіроми, Поспішає на дачу, в розкішні хороми. Сонце...
Укырга -
Габдулла Тукай Напучення
Якщо прохачем старець до дверей приходить твоïх, Словом зухвалим гордшсть людську не пiднiмай на смiх. Вiн, як i ти,— є смертне та боже створiння земне. Руку простягує, бiдний, бо нест...
Укырга -
Габдулла Тукай Спогад про лiтнiй ранок
Урочисто i велично розгорається зоря, I печально, i журливо блiден мiсяць догоря. Тонуть зорi бiлотонно... Тиша тиш. Але за мить Пробудивсь вiтрець досвiтнiй — листя вранiшньо тремтить Дал...
Укырга -
Габдулла Тукай Рiдна мова
Рiдна мово, красна мово, батька-матерi розмово, Цiлий свiт менi вiдкрився в глибинi твойого слова. Вперше чув тебе, як мама над колискою спiвала, А тодi бабусю слухав, як казки розповiдала. Рiд...
Укырга -
Габдулла Тукай Стаючи на шлях життя
Знаю, хлоп'ята, ви, певне, занудились в школi, Ще б пак — адже вас позбавили любоï волi. Нехотя й сам я до школи щоранку заходив, Думка моя все шукала та прагла свободи. Мрiя збулася...
Укырга -
Габдулла Тукай Розбита надiя
Вже по-iншому побачив кольори предметiв я... Чом ти швидко так зiв'яла, квiтко юностi моя? В небеса життя тепер я сумно очi пiднiму — Навiть мiсяця не бачу, далина менi,чужа... I в якому б...
Укырга -
Габдулла Тукай Незнана душа
Часом у мене раптом виникає Ненависть до людей, що душу крає. I гнiв мене долає. I у груди Течуть потоки лютоï отрути. Коли полюбиш, а тебе обманять, То мов гадючим жалом тебе ранять. I...
Укырга